Протидія булінгу

Алгоритм дій у разі виявлення фактів булінгу 

Відповідальною   особою  з питань протидії булінгу у закладі   є 

директор гімназії Івасюк  Христина  Романівна 

тел:  050 8830236

План заходів, спрямованих на запобігання і протидію булінгу (цькування ) на 2023 - 2024 н.р.

Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькування)

Порядок реагування на доведені випадки булінгу

Наказ № 91 "Про затвердження Порядку подання та розгляду заяв про випадки булінгу" (форма заяви, терміни та процедура розгляду)

Відеоролик:  "Як зупинити булінг: поради батькам"

Ми  - проти насильства! (соціальна реклама)

Сайт stopbullying.com.ua

План заходів з протидії булінгу на 2021 - 2022 н.р.

Закон України        Закон України

18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)".

Відтепер вчинення булінгу неповнолітньої чи малолітньої особи буде каратися штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Знущання, вчинені повторно упродовж року після або групою осіб каратимуться штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

У разі цькування неповнолітніми від 14 до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють.

До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу.

Якщо керівник закладу освіти не повідомить поліцію про відомі йому випадки цькування серед учнів, його оштрафують на суму від 850 до 1700 грн або призначать виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

Адміністративну відповідальність вчителів за приховування випадків булінгу закон не передбачає.

ЯК ПРИТЯГУВАТИМУТЬ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ?

Після того, як повідомлення про вчинення булінгу надійшло до органів правопорядку, підрозділи поліції у справах неповнолітніх складають протокол про вчинення адміністративного правопорушення.

Після цього справа передається на розгляд до відповідного суду або судді за місцем вчинення правопорушення.

Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення та призначають вид і розмір покарання.

Строк розгляду справи судом – 15 днів з для отримання ним протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи.

Доказами у справах про факти цькування можуть бути:

• поясненя особи, яку притягують до відповідальності,
• пояснення потерпілого та свідків,
• висновок експерта (якщо в результаті вчинення правопорушення була завдана фізична чи психологічна шкода),
• речові докази у вигляді зіпсованих особистих речей постраждалого,
• письмові документи,
• матеріали листування, в тому числі – переписки в соціальних мережах, відео-матеріали, на яких зафіксовано процес цькування.

"Притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення булінгу (цькування) без рішення суду неможливе"

До прийняття змін до законів щодо протидії цькуванню відповідальності за його вчинення в Україні не існувало.

Існувала кримінальна відповідальність за умисне легке тілесне ушкодження, яка для громадян України наступає з 16 років. Або за умисне нанесення тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень з 14 років, за що передбачено покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Якщо ж дитина не досягла 14 років і завдала серйозних тілесних ушкоджень іншій дитині, штраф – 51 гривня – платили батьки.

"Самим покаранням за фізичне насильство не вдавалося охопити всі сторони булінгу як такого.

Наприклад, неможливо було покарати дітей, які ігнорують, бойкотують чи цькують свого однокласника. Важливо, що в закріпленому понятті відображені можливі наслідки булінгу – або наявна, або навіть потенційна шкода.

Це свідчить про можливість притягнення до відповідальності за цькування, навіть якщо у потерпілого відсутні фізичні ознаки його вчинення".

18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)".

Відтепер вчинення булінгу неповнолітньої чи малолітньої особи буде каратися штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Знущання, вчинені повторно упродовж року після або групою осіб каратимуться штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

У разі цькування неповнолітніми від 14 до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють.

До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу.

Якщо керівник закладу освіти не повідомить поліцію про відомі йому випадки цькування серед учнів, його оштрафують на суму від 850 до 1700 грн або призначать виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

Адміністративну відповідальність вчителів за приховування випадків булінгу закон не передбачає.

ЯК ПРИТЯГУВАТИМУТЬ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ?

Після того, як повідомлення про вчинення булінгу надійшло до органів правопорядку, підрозділи поліції у справах неповнолітніх складають протокол про вчинення адміністративного правопорушення.

Після цього справа передається на розгляд до відповідного суду або судді за місцем вчинення правопорушення.

Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення та призначають вид і розмір покарання.

Строк розгляду справи судом – 15 днів з для отримання ним протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи.

Доказами у справах про факти цькування можуть бути:

• поясненя особи, яку притягують до відповідальності,
• пояснення потерпілого та свідків,
• висновок експерта (якщо в результаті вчинення правопорушення була завдана фізична чи психологічна шкода),
• речові докази у вигляді зіпсованих особистих речей постраждалого,
• письмові документи,
• матеріали листування, в тому числі – переписки в соціальних мережах, відео-матеріали, на яких зафіксовано процес цькування.

"Притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення булінгу (цькування) без рішення суду неможливе"

До прийняття змін до законів щодо протидії цькуванню відповідальності за його вчинення в Україні не існувало.

Існувала кримінальна відповідальність за умисне легке тілесне ушкодження, яка для громадян України наступає з 16 років. Або за умисне нанесення тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень з 14 років, за що передбачено покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Якщо ж дитина не досягла 14 років і завдала серйозних тілесних ушкоджень іншій дитині, штраф – 51 гривня – платили батьки.

"Самим покаранням за фізичне насильство не вдавалося охопити всі сторони булінгу як такого.

Наприклад, неможливо було покарати дітей, які ігнорують, бойкотують чи цькують свого однокласника. Важливо, що в закріпленому понятті відображені можливі наслідки булінгу – або наявна, або навіть потенційна шкода.

Це свідчить про можливість притягнення до відповідальності за цькування, навіть якщо у потерпілого відсутні фізичні ознаки його вчинення".

АЛГОРИТМ ДІЙ В РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ БУЛІНГУ НАД ДИТИНОЮ

 ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

1. Якщо педагог або інший працівник закладу освіти став свідком булінгу, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу, чи ні.
2. Після отримання звернення дитини відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу.
3. Керівник закладу розглядає таке звернення та з’ясовує усі обставини.
4. Надалі він скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії.
5. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то очільник закладу зобов’язаний повідомити у письмовому вигляді в уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
6. Якщо факт булінгу не був доведений, члени комісії надають рекомендації  для вирішення конфліктної ситуації і психологічну підтримку для усіх сторін конфлікту.

АЛГОРИТМ ДІЙ В РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ БУЛІНГУ НАД ДИТИНОЮ

ДЛЯ ДІТЕЙ І БАТЬКІВ

1. Якщо дитина стала свідком або зазнала булінгу в закладі освіти, передусім вона повинна розказати про це класному керівнику, який проводить необхідні заходи по з’ясуванню ситуації.
2. У разі необхідності класний керівник залучає психолога, соціального педагога.
3. Якщо ситуація серйозна, то педагог або батьки має повідомити  в усній чи письмовій формі керівника закладу.
4. Керівник закладу розглядає таке звернення та з’ясовує усі обставини булінгу. Наділі він скликає засідання комісії з рогляду випадків булінгу та окреслює подальші дії. До складу такої комісії можуть входити педагоги, психолог, соціальний педагог, батьки постраждалого та «булера», керівник закладу та інші зацікавлені особи.
5. Комісія розглядає таке звернення:

5.1. Якщо при проведенні службового розслідування  визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу за неможливості розв’язання конфлікту у школі може  повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

5.2. У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може самостійно звернутись до органів Національної поліції України. Члени комісії надають рекомендації для вирішення конфліктної ситуації і психологічну підтримку для усіх сторін конфлікту.

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)

Порядок роботи комісії

Метою діяльності комісії є:

- припинення випадку булінгу в закладі освіти;

- відновлення та нормалізація стосунків, створення сприятливих умов для подальшого здобуття освіти;

- оцінка потреб сторін булінгу.

Діяльність комісії здійснюється на принципах: законності, верховенства права, поваги та дотримання прав і свобод людини, неупередженого ставлення до сторін булінгу (цькування), відкритості та прозорості, конфіденційності та захисту персональних даних, невідкладного реагування, комплексного підходу до розгляду випадку булінгу (цькування), нетерпимості до булінгу (цькування) та визначення його суспільної небезпеки.

Комісія у своїй діяльності забезпечує дотримання вимог Законів України «Про інформацію», «Про захист персональних даних».

До завдань комісії належать:

• збір інформації щодо обставин випадку булінгу;
• розгляд та аналіз зібраних матеріалів;

У разі прийняття рішення комісією про наявність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві, до завдань комісії також належать:

• оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в отриманні соціальних та психолого-педагогічних послуг та забезпечення таких послуг, в тому числі із залученням фахівців служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
• визначення причин булінгу (цькування) та необхідних заходів для усунення таких причин;
• визначення заходів виховного впливу щодо сторін булінгу;
• моніторинг ефективності соціальних та психолого-педагогічних послуг, заходів з усунення причин булінгу, заходів виховного впливу та корегування;
• надання рекомендацій для педагогічних працівників закладу освіти
• надання рекомендацій для педагогічних працівників закладу освіти щодо доцільних методів здійснення освітнього процесу та інших заходів з малолітніми чи неповнолітніми сторонами булінгу (цькування), їхніми батьками або іншими законними представниками;
• надання рекомендацій для батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

Формою роботи комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її голова.

Засідання комісії є правоможним у разі участі в ньому не менше як двох третин її складу.

Секретар комісії не пізніше вісімнадцятої години дня, що передує дню засідання комісії, повідомляє членів комісії, а також заявника та інших зацікавлених осіб про порядок денний запланованого засідання, дату, час і місце його проведення, а також надає/надсилає членам комісії та зазначеним особам необхідні матеріали в електронному або паперовому вигляді.

Рішення з питань, що розглядаються на засіданні комісії, приймаються шляхом відкритого голосування більшістю голосів від затвердженого складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.

Під час проведення засідання комісії секретар комісії веде протокол засідання комісії за формою згідно з додатком до цього Порядку, що оформлюється наказом керівника закладу освіти.

Особи, залучені до участі в засіданні комісії, зобов’язані дотриму