Чи замислювалися ви про те, чому наші діти не хочуть проводити з нами час?

Можливо тому, що колись, коли вони були маленькими, ми не знаходили час для них?

 Дитинство – це найбільш ніжна і вразлива частина життя. І якщо ми ставимо на перше місце щоденні клопоти замість потреб нашої дитини, то хіба маємо право потім вимагати, щоб діти приділяли нам час? Народити дитину і забезпечити її – це не означає виховати. Дати їй необхідні матеріальні речі або повчати словами – це не означає виховати. Діти не мають потреби у вихованні. Вони потребують любові.

Чи часто ви чуєте схоже прохання? 

«МАМУСЮ, ТИ ПОЛЕЖИШ ЗІ МНОЮ?»

Діти хочуть полежати з мамою щовечора, тому що вони люблять проводити час з нею.

Навіть якщо вашим дітям 10, 7 з половиною, 6 чи 4 роки.

І сумно думати про те, що більшість вечорів батьки зазвичай відповідають:

«ТІЛЬКИ ДЕКІЛЬКА ХВИЛИН, МІЙ ХОРОШИЙ.

МЕНІ ПОТРІБНО ПЕРЕКОНАТИСЯ, ЩО ТВОЇ БРАТИ І СЕСТРИ ВЖЕ ЗАСНУЛИ.  МЕНІ ПОТРІБНО ПРИБРАТИ НА КУХНІ.  МЕНІ ПОТРІБНО ПОПРАЦЮВАТИ НАД МОЇМИ ЗАПИСАМИ ПО РОБОТІ.

ТАТО І Я ЗБИРАЄМОСЯ ПОВЕЧЕРЯТИ ТОЩО».

Незалежно від наявних причин, всі ми говоримо одне і теж:

« ТІЛЬКИ ДЕКІЛЬКА ХВИЛИН. Є ІНШІ БІЛЬШ ВАЖЛИВІ СПРАВИ, НІЖ ТИ ».

Знаю, що ви скажете:  ми не можемо лежати з ними весь вечір, бо «Даси палець – усю руку відкусить». Ми думаємо, що полежимо всього 5 хвилин, вони захочуть 20, полежимо 20, то діти попросять 40.

Але … Знаєте що?

Слова однієї матусі:

 « Кілька років тому назад близький друг нашої сім’ї помер уві сні.  Мені дуже важко думати про це, а тим більше, говорити.

Саме тому тепер, коли мій син просить: «Мамо, полежи зі мною» – це найкраще, що може бути.

 Я можу почути те, чого 7-річні діти більше не розповідають своїм мамам.

• «… сьогодні тато сказав мені, що я був милим. Яке жахіття! Правда, Мамо? »
• «Сьогодні у нас була контрольна з математики і я отримав найвищий бал !! От бачиш, я займався і я це зробив!
• «Я сумую за нашою собакою. Як думаєш, ми можемо взяти іншу? »
• «Мам, пам’ятаєш, ти говорила мені, що під час реслінгу мені варто допомагати молодшому братові, коли він відстає. Я допоміг. Я біг відразу за ним, як мені говорив тато. Я навіть сказав йому, що він може зробити це. Він сказав, що у нього від бігу болить живіт і я сказав, якщо він хоче, то може бігти повільніше, і я буду бігти разом з ним, навіть не дивлячись на те, що бігти повільно ДІЙСНО нудно, мамусю! »

Ви зможете все це почути, коли відкладете клопоти й турботи… Це все відбувається, коли ми забуваємо про всі речі, які ми повинні або хотіли зробити.

ТРЕБА НАСОЛОДЖУВАТИСЯ ДІТЬМИ, ПОКИ ВОНИ ЦЬОГО ПОТРЕБУЮТЬ.

НАВІЩО ЛЮДИ НАРОДЖУЮТЬ ДІТЕЙ, ЯКЩО ВОНИ ЗОВСІМ НЕ ХОЧУТЬ ПРОВОДИТИ З НИМИ ЧАС?

ТРЕБА  РОСТИТИ СВОЇХ ДІТЕЙ ТАК, ЯК БИ ВИ ХОТІЛИ, ЩОБ РОСТИЛИ ВАС. АДЖЕ НАВІТЬ МИ, ДОРОСЛІ, ХОЧЕМО В ЯКУСЬ ХВИЛИНУ, ЩОБ ХТОСЬ ПОБУВ ПОРЯД...

Одного разу наші діти не захочуть проводити так багато часу з нами. Ця думка розбиває серце!

Цей день, на щастя, настане не сьогодні. А сьогодні я полежу із моїм малюком, якщо він попросить мене про це. І разом з іншими своїми дітьми. Ми навіть заспіваємо улюблену пісню і прочитаємо казку.

Якщо додати всього 10 хвилин до кожного нашого вечора, коли наше терпіння закінчується, а втома на межі, всього 10 хвилин, які я щаслива провести з своїми дітьми, слухаючи їх, підбадьорюючи та повторюючи:

«СЬОГОДНІ, САМЕ ЗАРАЗ, ТИ – НАЙГОЛОВНІША ДЛЯ МЕНЕ, ДИТИНО».

То знаєте що?

Через енну кількість років ці слова повернуться, коли моєму синові (дочці) буде 17, а я порошу  зупинитися і просто посидіти зі МНОЮ пару хвилин …  і він (вона)  зробить це.